ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АЛЬФА НОРМІКС

(ALFA NORMIX^â)

Склад:

діюча речовина: рифаксимін;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 200 мг рифаксиміну;

допоміжні речовини: натрію крохмальгліколят (тип А), гліцеролу дистеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, титану діоксид (E 171), динатрію едетат, пропіленгліколь, заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: рожеві круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при кишкових інфекціях. Антибіотики. Рифаксимін.

Код АТХ А07А А11.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Препарат Альфа Нормікс містить діючу речовину рифаксимін у поліморфній формі α. Рифаксимін – це антибіотик широкого спектра дії, який є напівсинтетичним похідним рифаміцину SV. Подібно до інших рифаміцинів, він необоротно зв’язує β-субодиниці ДНК-залежної РНК-полімерази бактерій і таким чином інгібує синтез бактеріальних РНК і білків. Це необоротне зв’язування з ферментом зумовлює бактерицидну дію рифаксиміну по відношенню до чутливих бактерій.

Рифаксимін має широкий спектр протимікробної дії щодо грампозитивних та грамнегативних аеробних та анаеробних бактерій, що спричиняють кишкові інфекції, а саме:

Грамнегативні аероби: Salmonella spp., Shigella spp., Escherichia coli, включаючи ентеропатогенні штами, Proteus spp., Campylobacter spp., Pseudomonas spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Helicobacter pylori.

Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum.

Грампозитивні аероби: Streptococcus spp., Enterococcus spp., включаючи Enterococcus fecalis, Staphylococcus spp.

Грампозитивні анаероби: Clostridium spp., включаючи Clostridium difficile та Clostridium perfigens, Peptostreptococcus spp.

Широкий спектр протибактеріальної дії рифаксиміну зумовлює зменшення у кишечнику кількості патогенних бактерій, що спричиняють деякі захворювання або залучені до їх патогенезу.

Препарат може зменшувати:

- утворення бактеріями аміаку та інших токсичних сполук, що відбувається при патогенезі та розвитку клінічних симптомів печінкової енцефалопатії при тяжких захворюваннях печінки з розладами детоксикаційної функції;

- підвищену проліферацію бактерій при синдромі надмірного росту мікроорганізмів у кишечнику;

- кількість бактерій у кишкових дивертикулах, які можуть спричиняти внутрішнє та зовнішнє запалення дивертикулу та, імовірно, суттєво впливати на розвиток симптомів та ускладнень дивертикульозу;

- антигенні стимули, які при наявності генетично зумовлених дефектів імунорегуляції та/або бар’єрної функції слизової оболонки можуть провокувати або підтримувати хронічне запалення кишечнику;

- ризик інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.

Педіатрична група пацієнтів

Було проведено 9 досліджень ефективності застосування рифаксиміну при лікуванні діареї бактеріального походження (що було підтверджено до, під час або після лікування), в яких приймало участь 233 дітей віком від 2 років.

Як окремі дослідження, так і мета-аналіз їхніх результатів вказують на наявність позитивної відповіді на застосування рифаксиміну для лікування гострої діареї при підтвердженні або при підозрі, що вона спричинена неінвазивними бактеріями, чутливими до рифаксиміну, такими як Escherichia coli.

У цих обмежених клінічних дослідженнях у дітей віком від 6 до 12 років найчастіше застосовували дозу 20-30 мг/кг/добу, яку поділяли на 2-4 прийоми.

Фармакокінетика.

Результати фармакокінетичних досліджень показали практичну відсутність абсорбції рифаксиміну у поліморфній формі α (менше 1 %) після перорального прийому.

Після перорального прийому через незначну абсорбцію у шлунково-кишковому тракті рифаксимін діє локально у кишечнику, де досягаються його високі концентрації, які суттєво вищі, ніж мінімальні інгібуючі концентрації, встановлені для ентеропатогенних мікроорганізмів (після 3 днів прийому добових доз по 800 мг вміст рифаксиміну у фекаліях становить 4000-8000 мкг/г). У порівняльних фармакокінетичних дослідженнях було показано, що абсорбція інших поліморфних форм рифаксиміну більша, ніж абсорбція поліморфної форми α.

Після застосування терапевтичних доз препарату як у здорових добровольців, так і у пацієнтів з ушкодженою слизовою оболонкою кишечнику (пацієнти з виразковим колітом або хворобою Крона) рифаксимін у плазмі крові не визначається (межа детектування < 0,5-2 нг/мл) або визначається у дуже низьких концентраціях (менше 10 нг/мл). У сечі було знайдено менше 0,5 % від введеної дози рифаксиміну.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Шлунково-кишкові інфекції, спричинені бактеріями, чутливими до рифаксиміну, такі як гострі шлунково-кишкові інфекції та діарея мандрівників;

- синдром надмірного росту бактерій у тонкій кишці;

- печінкова енцефалопатія;

- дивертикулярна хвороба кишечнику (дивертикуліт) у стадії загострення та хронічне запалення кишечнику;

- профілактика інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.

Протипоказання.

- Гіперчутливість до рифаксиміну, інших похідних рифаміцину або до будь-яких допоміжних речовин препарату; реакції гіперчутливості включають ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк та анафілаксію;

- непрохідність кишечнику;

- тяжкі виразкові ураження кишечнику.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При пероральному прийомі системних лікарських взаємодій не очікується через незначну абсорбцію рифаксиміну у шлунково-кишковому тракті.

Дані досліджень in vitro свідчать, що рифаксимін є слабким індуктором ізоферменту CYP 3A4 цитохрому Р450. Клінічних взаємодій з лікарськими засобами, що метаболізуються за участю ізоферментів системи цитохрому Р450, не очікується. Тим не менше, зміни кишкової флори під час лікування антибіотиками можуть впливати на ентерогепатичну циркуляцію естрогенів, а саме – зменшувати концентрації естрогенів у плазмі крові, що може спричинити негативний вплив на дію контрацептивних засобів. У таких випадках рекомендується застосовувати додаткові заходи з контрацепції, зокрема якщо застосовувана доза естрогенів менше 50 мкг.

Рифаксимін рекомендується приймати щонайменше через 2 години після прийому активованого вугілля.

Особливості застосування.

Клінічні дані вказують на те, що рифаксимін неефективний при лікуванні кишкових інфекцій, спричинених інвазивними кишковими патогенами, такими як Campylobacter jejuni, Salmonella spp. та Shigella spp., які зазвичай спричиняють діарею, що супроводжується лихоманкою, кров’янистими та дуже частими випорожненнями. Якщо симптоми діареї погіршуються або не покращуються протягом 48 годин, застосування препарату слід відмінити і призначити альтернативну протимікробну терапію.

Майже для всіх антибіотиків, включаючи рифаксимін, повідомлялося про випадки діареї, спричиненої Clostridium difficile (CDAD). Потенційний зв’язок лікування рифаксиміном з CDAD та псевдомембранозним колітом не можна виключати.

Незважаючи на незначну абсорбцію, рифаксимін, подібно до інших похідних рифаміцину, може забарвлювати сечу у червонуватий колір, про що слід попередити пацієнтів.

У пацієнтів з ушкодженою нирковою функцією фармакокінетика рифаксиміну не вивчалась. Дуже незначна кількість рифаксиміну абсорбується та виводиться із сечею (менше 0,3 %).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування рифаксиміну вагітними жінками відсутні. У дослідженнях не було виявлено безпосереднього або опосередкованого шкідливого впливу рифаксиміну на репродуктивну функцію тварин.

У якості запобіжного заходу застосування рифаксиміну у період вагітності не рекомендується.

Невідомо, чи проникають рифаксимін та його метаболіти у грудне молоко людини. Тому у період годування груддю слід прийняти рішення щодо припинення або грудного годування або застосування препарату, враховуючи при цьому користь грудного вигодовування для дитини та необхідність лікування для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У випадках, якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення або сонливість, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі і діти віком від 12 років: від 1 таблетки 3 рази на добу до 2 таблеток 2-3 рази на добу (відповідає добовій дозі 600-1200 мг рифаксиміну).

Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів і залежить від клінічної відповіді на лікування. Повторний курс лікування можна проводити з перервою тривалістю 20-40 днів.

Застосовувані дози і частота прийому можуть бути змінені за рекомендацією лікаря.

У пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю корекція дози препарату не потребується.

Діти.

Ефективність та безпека застосування рифаксиміну для лікування дітей віком до 12 років не були встановлені.

Передозування.

При прийомі пацієнтами та здоровими добровольцями доз до 2400 мг рифаксиміну на добу протягом 7 днів симптомів передозування не спостерігалось.

У випадку передозування рекомендується проведення симптоматичного та підтримуючого лікування.

Побічні реакції.

Клінічні дослідження: під час двічі-сліпих контрольованих досліджень та досліджень клінічної фармакології, у яких рифаксимін порівнювали з плацебо або іншими антибіотиками, були одержані результати, які дозволяють кількісно оцінити частоту розвитку побічних реакцій.

Примітка. Більшість зазначених побічних реакцій (зокрема розлади з боку шлунково-кишкового тракту) також можуть бути зумовлені основним захворюванням, і їхня частота, встановлена у дослідженнях, відповідає частоті у групах плацебо.

Побічні реакції, розвиток яких щонайменше можливо пов’язаний з рифаксиміном, класифіковані відповідно до класів систем та органів, а також частоти.

Класи систем та органів за MedDRA	Поширені (≥ 1/100 до <1/10)	Непоширені (≥ 1/1000 до < 1/100)
Інфекції та інвазії		Кандидоз, герпесна інфекція, назофарингіт, фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів
Розлади з боку кров’яної та лімфатичної систем		Лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія
Розлади метаболізму та харчування		Зниження апетиту, дегідратація
Психічні розлади		Аномальний сон, депресивний настрій, безсоння, знервованість
Розлади з боку нервової системи	Запаморочення, головний біль	Гіпестезія, мігрень, парестезія, головний біль у ділянці придаткових пазух носа, сонливість
Розлади з боку органу зора		Диплопія
Розлади з боку органу слуха та внутрішнього вуха		Біль у вухах, вертиго
Серцеві розлади		Прискорене серцебиття
Судинні розлади		Підвищення артеріального тиску, припливи
Дихальні, торакальні та медіастинальні розлади		Кашель, сухість у горлі, задишка, закладеність носа, орофарингеальний біль, ринорея
Шлунково-кишкові розлади	Абдомінальний біль, запор, раптові позиви до дефекації, діарея, метеоризм, відчуття здуття та розтягнення у черевній порожнині, симптоми нудоти та блювання, ректальні тенезми	Біль у верхній частині черевної порожнини, асцит, сухість губ, диспепсія, розлади шлунково-кишкової скоротливості, тверді випорожнення, випорожнення з кров’ю або слизом, розлади смакових відчуттів
Гепатобіліарні розлади		Підвищення рівня аспартат-амінотрансферази
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин		Висипання, кропив’янка та екзантема, сонячні опіки
Розлади з боку м’язово-скелетної системи та сполучних тканин		Біль у спині, м’язовий спазм, м’язова слабкість, міалгія, біль у шиї
Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів		Кров у сечі, глікозурія, полакіурія, поліурія, протеїнурія
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз		Поліменорея
Загальні розлади та реакції у місці введення	Підвищення температури	Астенічні стани, застуда, холодний піт, гіпергідроз, грипоподібний синдром, периферичний набряк, біль і відчуття дискомфорту

Післяреєстраційний досвід: під час постмаркетингових досліджень застосування рифаксиміну додатково повідомлялось про наступні побічні реакції, частота розвитку яких невідома (не може бути встановлена на підставі наявних даних).

Класи систем та органів за MedDRA	Частота невідома
Інфекції та інвазії	Клостридіальна інфекція
Розлади з боку кров’яної та лімфатичної систем	Тромбоцитопенія
Розлади з боку імунної системи	Анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, реакції гіперчутливості
Розлади з боку нервової системи	Непритомність, переднепритомний стан
Гепатобіліарні розлади	Відхилення у лабораторних параметрах печінкової функції
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин	Дерматит, екзема, еритема, прурит, пурпура, кропив’янка
Інші	Відхилення у значенні міжнародного нормалізованого співвідношення

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 12 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Альфа Вассерманн С.п.А./Alfa Wassermann S.p.A.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження діяльності.

Віа Енріко Фермі 1, 65020 Аланно (Пескара), Італія/

Via Enrico Fermi 1, 65020 Alanno (Pescara), Italy.