ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

 

ГЛЮКОВАНС

 

( GLUCOVANCETM)

 

 

 

Склад:

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, по 500 мг/2,5 мг містить метформіну гідрохлориду-500 мг і глібенкламіду-2,5 мг;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, по 500 мг/5 мг містить метформіну гідрохлориду-500 мг і глібенкламіду-5 мг;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, повідон, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.

плівкова оболонка для таблеток по 500 мг/2,5 мг: опадрі ОY-L-24808: лактоза моногідрат, гіпромелоза 15 сР, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172).

плівкова оболонка для таблеток по 500 мг/2,5 мг: опадрі ОY-L-24808: лактоза моногідрат, гіпромелоза 15 сР, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, хіноліновий жовтий (Е 104), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172).

 

 

Лікарська форма.  Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

 

Фармакотерапевтична група. Комбінація пероральних гіпоглікемізуючих засобів.

Код АТС А10В D02.

 

 

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування цукрового діабету 2 типу у дорослих, для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном і глібенкламідом) у пацієнтів зі стабільним і добре контрольованим рівнем глікемії.

 

 

Протипоказання. 

- Підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду, до інших компонентів препарату або до інших препаратів сульфонілсечовини, до сульфонамідів;

- діабет 1 типу (інсулінзалежний діабет), діабетичний кетоацидоз,  діабетична прекома;

- порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв.);

- гострі стани, що перебігають з ризиком розвитку порушень функції нирок: зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок, застосування під час радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з внутрішньосудинним введенням йодвмісної контрастної речовини;

- гості та хронічні захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії: серцева або дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда, шок;

- печінкова недостатність, гостра алкогольна недостатність, алкоголізм;

- порфірія;

- сумісна терапія з міконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

 

 

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньо. Доза препарату встановлюється індивідуально залежно від рівня глікемії.

При заміщенні комбінованої терапії метформіном і глібекламідом лікування препаратом Глюкованс розпочинають у дозах відповідно до попереднього дозування. Дозу поступово збільшують залежно від результатів вимірювань рівня глікемії.

Кожні 2 тижні після початку терапії необхідно коригувати дозування препарату залежно від рівня глікемії.

Поступове збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту та попереджує розвиток гіпоглікемії.

Максимальна рекомендована доза становить 6 таблеток Глюкованс 500 мг /2,5 мг або 3 таблетки Глюкованс 500 мг /5 мг на добу.

В індивідуальних випадках доза може бути підвищена до 4 таблеток Глюкованс        500 мг/ 5 мг на добу.

Режим дозування залежить індивідуально від показань:

- 1 таблетка на добу: під час сніданку;

- 2 або 4 таблетки на добу: вранці та ввечері;

- 3 таблетки на добу вранці, вдень та ввечері.

Таблетки слід приймати під час прийому їжі. Для запобігання виникнення гіпоглікемічних епізодів необхідно вживати їжу, збагачену вуглеводами.

Даних щодо сумісної терапії препарату Глюкованс з інсуліном немає.

У пацієнтів літнього віку дозування препарату коригується залежно від параметрів функції нирок (початкова доза – 1 таблетка Глюкованс 500 мг /2,5 мг), необхідно регулярно проводити оцінку функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»).

 

 

Побічні реакції. Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 і < 1/100), рідко (> 1/10000 і < 1/1000),  дуже рідко  (< 1/10000).

 

З боку крові та лімфатичної системи.

Оборотні реакції, що зникають після припинення лікування.

Рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія.

Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку, мегалобластна анемія, панцитопенія.

 

З боку нервової системи.

Часто: порушення смаку, металевий присмак у роті.

 

 

З боку очей.

Коротривалі розлади зору можуть виникати на початку лікування у зв’язку зі зниженням рівня глікемії.

 

З боку травного тракту.

Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі, метеоризм, відсутність апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травного тракту рекомендується повільне збільшення дозування та застосовування препарату 2 – 3 рази на добу.

 

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: шкірні реакції (свербіж, кропив’янка, розеольозний висип).

Дуже рідко: шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація, кропив’янка, що призводить до розвитку шоку.

 

Обмін речовин.

Гіпоглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

Нечасто: гостра печінкова порфірія, порфірія шкіри.

Дуже рідко: лактатцидоз.

При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рівня в сироватці крові. Спостерігається при у пацієнтів із мегалобластною анемією. Дисульфірам-подібна реакція при вживанні алкоголю. 

 

З боку печінки.

Дуже рідко: порушення показників функції печінки або гепатити, що потребують зупинки лікування. 

 

Дослідження.

Нечасто: помірне підвищення рівня сечовини і креатиніну у сироватці крові.

Дуже рідко: гіпонатріємія.

 

 

Передозування. Передозування може призвести до розвитку гіпоглікемії, оскільки препарат містить сульфонілсечовину. Значне передозування або наявність супутніх факторів ризику можуть призвести до розвитку лактоацидозу (див. розділ «Особливості застосування»), що потребує виведення з організму лактату і метформіну за допомогою гемодіалізу.

Кліренс глібенкламіду може бути тривалим у пацієнтів з порушеною функцією печінки. 

За рахунок щільного зв’язку з білками, глібенкламід не виводиться під час гемодіалізу.

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Доклінічні і клінічні дані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні.

При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності під час застосування препарату Глюкованс необхідно відмінити терапію препаратом, повідомити лікаря і призначити інсулінотерапю.

Дані щодо проникнення метформіну і глібенкламіду у грудне молоко відсутні, тому препарат протипоказано застосовувати під час годування груддю.

 

Діти. Препарат не застосовують у дітей.

 

 

Особливості застосування.

Лактатацидоз є рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що може виникнути як результат кумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактатацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом та печінковою недостатністю тяжкого ступеню. Фактори ризику виникнення лактатацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність або будь-який стан, пов'язаний з гіпоксією. 

Лактатацидоз характеризується м’язовими судомами, ацидозною задишкою, болями у животі і гіпотермією, в подальшому можливий розвиток коми. При підозрі на лактатацидоз, необхідно припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.

Гіпоглікемія. Препарат Глюкованс містить сульфонілсечовину, тому пацієнти, які застосовують даний лікарський засіб, підверджені ризику розвитку гіпоглікемії. Після початку терапії титрування дози препарату може попередити розвиток гіпоглікемії. Препарат призначають пацієнтам, які дотримуються регулярного графіку прийому їжі (включаючи сніданок). Регулярне споживання вуглеводів є важливим фактором, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується у разі несвоєчасного прийому їжі, недостатнього або незбалансованого споживання вуглеводів. Гіполікемія частіше за все виникає у пацієнтів, які знаходяться на низькокалорійній дієті, після інтенсивних або довготривалих вправ, при прийомі алкоголю або при комбінованій терапії гіпоглікемічними засобами.

Симптоми гіпоглікемії: головний біль, відчуття голоду, нудота, блювання, сильна втомлюваність, порушення сну, неспокій, напади агресії, порушення концентрації і реакцій, депресія, сплутаність свідомості, дефекти мовлення, порушення зору, тремтіння, параліч, парестезія, запаморочення, делірій, судоми, сонливість, непритомність, поверхневе дихання, брадикардія.

При помірних симптомах гіпоглікемії без втрати свідомості або неврологічних проявів необхідно одразу прийняти цукор. Слід забезпечити коригування дози препарату та/або відкоригувати раціон харчування. Можливі тяжкі гіпоглікемічні реакції з комою, судомами і іншими неврологічними ознаками, що можуть викликати невідкладні стани. Це потребує екстреного лікування з внутрішньовенним введенням глюкози при встановленні діагнозу або підозрі на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. 

Важливе значення для зниження ризику розвитку гіпоглікемії має відбір пацієнтів, коригування дози, а також  представлення пацієнтам належних вказівок. Якщо у пацієнтів виникають повторні епізоди гіпоглікемії тяжкого ступеню слід розглянути можливість інших варіантів лікування.

 

Фактори, що сприяють виникненню гіпоглікемії:

- одночасний прийом алкоголю, особливо сумісно з голодуванням,

- відказ (особливо у пацієнтів літнього віку) або нездатність пацієнтів виконувати рекомендації лікаря,

- нерегулярний прийом їжі, недоїдання, пропущений прийом їжі, голодування або зміна дієти,

- неналежне співвідношення між фізичними вправами і споживанням вуглеводів,

- ниркова недостатність,

- тяжка печінкова недостатність,

- передозування препаратом Глюкованс,

- деякі ендокринні порушення: недостатність функції щитоподібної залози, недостатність функції гіпофіза і надниркових залоз,

- одночасний прийом деяких препаратів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова та печінкова недостатність у пацієнтів може змінювати  фармакокінетику і/або фармакодинаміку препарату. Якщо у цієї категорії пацієнтів виникає гіпоглікемія, вона може стати хронічною, і потребує належного лікування.

Дисбаланс рівня глюкози  в крові.

У випадку неможливості прийому препарату Глюкованс (проведення хірургічних втручань або інші причини) необхідно передбачити тимчасову інсулінову терапію. Симптоми гіперглікемії: підвищене сечовиділення, сильна спрага, сухість шкіри.

Нирки. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування препаратом Глюкованс необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові, особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок і у пацієнтів літнього віку. Cлід проявляти обережність у тих випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад, на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними засобами. 

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. При проведенні радіологічних досліджень із застосуванням рентгенконтрасних засобів необхідно припинити застосування препарату за 48 годин до проведення дослідження і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження та оцінки функції нирок.

Не рекомендується одночасний прийом глібенкламіду з етанолвмісними лікарськими засобами, фенілбутазоном або даназолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування Глюкофажу за 48 годин до планового хірургічного